Копіпаста

Копіпаста (від англійського Copy-paste — скопіювати-вставити) — скопійований із зовнішнього джерела і вставлений на сторінку текст, або ж сам процес копіювання тексту і його вставки на сторінку.

Термін виник задовго до популяризації Фандому. Головну роль у його поширені зіграли Вікіпедія і Lurkmore.

Мета і механізм копіпасти[]

Механізм копіпасти який такий не складний: користувач копіює текст із зовнішнього джерела і вставляє на сторінку на Фандомі (що можна зробити виділенням і доданням в буфер обміну вручну, комбінаціями клавиш Ctrl+V і Ctrl+C, ручним передруком тексту).

Тим не менш, якщо мова йде про копіпасту з одного вікі-проєкту на інший, вона може здійснювати не власноручно, а шляхом експорту статей з чужої вікі і наступного імпорту на свою.

Копіпаста с точки зору авторського права[]

Згідно CC-BY-SA-3.0 і GNU FDL, використовуваним на Фандомі, текст може бути доданим на сторінку в таких випадках:

Якщо текст є суспільним надбанням;
Якщо ви — автор цього тексту і згодні з його вільним поширенням згідно з цими ліцензіями;
Якщо текст не є об’єктом авторського права (закони, кодекси, фольклор, тривіальні затвердження тощо);
Якщо правовласник дав дозвіл на поширення свого твору згідно з цими ліцензіями.

В інших випадках копіпаста фактично є порушенням законів про авторське право. Наприклад, стаття 50 КК каже таке:

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:

{Абзац перший статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1977-VIII від 23.03.2017}

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;

{Підпункт "а" статті 50 в редакції Закону № 2415-VIII від 15.05.2018}

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

з) камкординг, кардшейрінг.

Джерело

Оригінал копіпасти знайти зазвичай нескладно — досить лише набрати в пошуковику перші слова імовірно копіпасти, щоб знайти, чи не було їх десь ще. Однак навіть у випадку збіги не можна виключати ймовірність того, що це був так званий «феномен Вікіпедії» — тобто текст був скопійований не звідти на вікі-проєкт, а навпаки. Іноді буває і так, що обидва тексти скопійовані з третього джерела.

Копіпаста з точки зору відповідності стилю статті[]

Головна біда копіпасти в тому, що, як правило, її автор створив текст в іншому стилі і для інших цілей — рідко коли автор прагне написати текст в дусі енциклопедії. У зв’язку з цим в копіпасті часто зустрічаються ненейтральні вирази, непотрібні художні обороти і інші речі, які не відповідають стилю проєкту. Як правило, це добре помітно. А якщо навіть текст статті був скопійований з іншого вікі-проєкту, стилістичні проблеми все одно можуть виникнути — наприклад, в тексті можуть бути присутні посилання на ті статті, які проєкту, куди копіюються статті, не потрібні, унікальні шаблони (також не потрібні проєктові з копіпастою), файли, категорії і інше.

Тим не менш, іноді зустрічаються і так звана «коригована копіпаста» — коли автор перенсення трохи коригує статтю, змінюючи пару слів і ліквідуючи кілька стилістичних огріхів. Таку копіпасту розпізнати важче, але все одно не дуже важко.

Копіпаста з точки зору збільшення кількості статей[]

Копіпаста популярна в малих проєктах в зв'язку з тим, що її вживання дозволяє прискорити процес появи статей, оскільки при використанні копіпасти труд користувача мінімальний. Але через це з огляду на перелічених вище причин падає планка якості проєкту.

Вплив копіпасти на користувачів[]

Подібно заливанню недостабів, копіпаста викликає двоїсте сприйняття.

Одні підтримують копіпасту як спосіб швидкого зростання кількості статей (на шкоду якості). Інші так чи інакше проти з огляду на вище згадані причини. На великих проєктах копіпаста не заохочується, від неї зазвичай прагнуть позбавитися якомога швидше після її появи; навпаки, на безлічі дрібних проєктів вона дозволяється і часом навіть заохочується.

Копіпаста дуже підриває репутацію як їх автора, так і вікі-проєкту, на якому вони знаходяться. Випадковий відвідувач, що потрапив на статтю-копіпасту, і чекавши прочитати необхідну йому інформацію, натикається лише на пропозиції, не пов’язані за стилем, і в результаті виявляється розчарований. Побачивши, що від даного вікі-проєкту не отримати користі, він йде і більше ніколи, швидше за все, туди не повернеться. Таким чином, через копіпасту вікі-проєкт, який розвивається, може розгубити практично всю аудиторію.